очень мало сделано

1. rare; 2. scarce; 3. not common; 4. there are not many around; 5. sparse; 6. occasional; 7. thin; 8. infrequent; 9. exceptional; 10. unusual

Русское прилагательное редкий описывает объекты разных областей жизни, относящихся ко времени, пространству, плотности, в то время как в английском языке в этих случаях используются разные слова и словосочетания в зависимости от последующих существительных.

1. rare — редкий (не часто встречающийся, существующий в небольшом количестве): These birds are very rare, they are protected by law. — Это очень редкие птицы, и они защищены от истребления законом. They are pretty rare, only about a hundred were made. — Это редкие вещи, их было сделано всего около ста штук. The palace library contains some of the rarest books in Europe. — В дворцовой библиотеке есть некоторые редчайшие в Европе книги. Such narrow streets are rare in our city. — В нашем городе такие узкие улицы редко встречаются. On rare occasions when we worked together, we enjoyed it. — В тех редких случаях, когда мы работали вместе, нам это доставляло удовольствие. Snow is a rare sight here. — Снег в здешних местах редкое зрелище.

2. scarce — редкий (предметы первой необходимости, имеющиеся в малом и недостаточном количестве, такие как вода, пища, одежда): After war food and clothes were scarce. — После войны не хватало пищи и одсжды./После войны был недостаток продуктов питания и одежды. With the increase in trade, timber import for shipbuilding was becoming scarce. — С развитием торговли стало не хватать импортного леса для кораблестроительной промышленности.

3. not common — редкий, нечастый ( довольно редко встречающийся в своем классе): This style of pottery is not common outside the island. — 3a пределами острова этот вид гончарных изделий встречается совсем не часто./За пределами острова этот вид гончарных изделий встречается редко. Unfortunately, common sense is not very common among politicians. — К сожалению, немногие политики обладают здравым смыслом.

4. there are not many around — таких на свете немного: It is a rare edition of this book, there are not many around. — Это редкое издание, таких книг немного./Книг этого издания мало./Книги этого и Мания нечасто встречаются.

5. sparse — редкий, неплотный ( покрывающий что-либо тонким слоем): sparse hair — редкие/негустые волосы; sparse vegetation — редкая растительность/негустая растительность; sparse population — немногочисленное население; sparse teeth — редкие зубы Driving through the town I was surprised at the sparse traffic. — Проезжая Но городу, я удивлялся редкому уличному движению. The population is fairly sparse in this part of the country. — В этой части страны очень немногочисленное населенис./В этой части страны очень редкое население. Trees are sparse in this part because of the continuous winds blowing across the lake. — В этом районе растет мало деревьев из-за постоянных ветров, дующих с озера, He was stroking his sparse beard. — Он поглаживал свою жиденькую бородку./Он поглаживал свою редкую бороденку.

6. occasional — редкий, нерегулярный (случающийся время от времени, иногда): occasional meetings — редкие встречи/случайные встречи; occasional storms (rains) — редкие грозы (дожди); occasional pains — редкие боли/ боли время от времени I had only a few occasional meetings with her, so I can't say what sort of person she is. — У меня с нем было лишь несколько редких встреч, и я не могу сказать, что она за человек./У меня с ней было лишь несколько случайных встреч, и я не могу сказать, что она за человек. Не has occasional headaches when he is tired. — Когда он устает, у него иногда/изредка болит голова. She neglected her occasional pains in the back, she never thought it could be serious, so she did nol go ю a doctor. — Она не обращала внимания на редкие боли в спине и никогда не думала, что это что-то серьезное, поэтому и к врачу не обращалась.

7. thin — редкий, жидкий, негустой: thin hair — редкие волосы/жидкие волосы; a thin beard — редкая бородка/жиденькая бородка; a thin forest — редкий лес; thin shrubbery — редкий кустарник

8. infrequent — редкий, нечастый ( происходящий через большие промежутки времени): an infrequent case — редкий случай/нечастый случай; an infrequent opportunity — редкая возможность; an infrequent event — не часто случающаяся ошибка It is an infrequent mistake. — Это редкая ошибка./Это нечастая ошибка. It is an infrequent opportunity, you don't often have them and it would be a pity to miss it. — Это не часто случающаяся возможность, такая редко бывает, и будет жаль ее упустить. It is not an infrequent opinion. — Такое мнение нередко./Такое мнение часто встречается./Такое мнение не назовешь редким.

9. exceptional — редкий, необычный, необыкновенный, исключительный: an exceptional singer (violinist) — исключительный певец (скрипач)/ необыкновенный певец (скрипач); an act of exceptional bravery — исключительно храбрый поступок Не is a boy of exceptional abilities. — Он мальчик с редкими/исключительными способностями. She is an exceptional teacher. — У нее редкий талант учителя.

10. unusual — редкий, необычный, необычайный: Не had an unusual name. — У него было редкое имя./У него было необычное имя. It was not unusual for me to come home at two or three in the morning. — Я нередко приходил домой в два-три часа ночи.

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

1. to examine; 2. to study; 3. to analyse; 4. to inspect; 5. to check; 6. to look; 7. to consider; 8. to scrutinize; 9. to look at/to have/ to take a look at

Русский глагол рассматривать многозначен и относится и к физической деятельности — зрению, и к умственной деятельности человека — пониманию, осмыслению. Глагол не конкретизирует цели и объекта рассмотрения. Английские соответствия, сохраняя это общее значение рассматривания/разглядывания, уточняют, с какой целью что или кто подлежит рассматриванию, и поэтому могут соответствовать не только глаголу рассматривать, но и глаголам разглядывать, проверять, учитывать и т. п.

1. to examine — рассматривать, тщательно разглядывать, осматривать, проверять, экзаменовать (глагол to examine подчеркивает тщательность проверки для того, чтобы прийти к какому-либо решению; глагол to examine относится как к неодушевленным, так и к одушевленным существительным и в этих случаях соответствует русским осматривать и экзаменовать): to examine an exhibit (a coin) — тщательно рассматривать экспонат (монету); to examine a patient — осматривать больного; to examine a student in mathematics — экзаменовать студента по математике/проверять знания студента по математике I must have my eyes examined. — Мне надо проверить зрение. Who examined you in biology? — Кто экзаменовал вас по биологии? We would like to examine the picture in daylight. — Нам бы хотелось рассмотреть картину при дневном свете.

2. to study — рассматривать (посвятить много времени тщательному изучению чего-либо, чаще всего документов, планов или проблем): I've not had time to study these proposals, so I can't comment on them. — У меня не было времени для тщательного изучения этих предложений, и потому я не могу о них ничего сказать. I studied the map for a long time trying to find the most suitable route for ourjourney. — Я долго изучал карту, пытаясь выбрать наилучший маршрут для нашего путешествия.

3. to analyse — рассматривать, анализировать (тщательно и детально рассмотреть что-либо, главным образом вопрос или проблему, для того чтобы понять их): We need to identify and analyse all the company's problems before we can solve them. — Нам надо сначала определить и проанализировать все проблемы, с которыми столкнулась компания, и только потом мы сможем их решить. The computer analyses all the data sent by the satellite. — Компьютер подвергает анализу все данные, посланные спутником.

4. to inspect — рассматривать, инспектировать, проверять, осматривать (тщательно рассматривать что-либо для того, чтобы установить, удовлетворяет ли это установленным нормам, нет ли нарушения этих норм, особенно, если это входит в должностные обязанности): The building is regularly inspected by a fire safety officer. — Это здание постоянно проверяет сотрудник службы пожарной безопасности. I got out ofthe carto inspect the damage. — Я вышел из машины, чтобы посмотреть каковы ее повреждения. Make sure you inspect the goods carefully as soon as you receive them. — Обязательно тшательно проверьте товар, как только вы его получите./ Обязательно тшательно осмотрите товар, как только вы его получите. Young plants are regularly inspected for disease insects. — Саженцы регулярно осматриваются на наличие болезней и вредителей.

5. to check — рассматривать, проверять (чтобы убедиться, что все в порядке, все сделано, находится в безопасности или в удовлетворительном состоянии): I have added new numbers, would you please check them/check my additions. — Я добавил новые номера, проверьте, пожалуйста, то, что я добавил. Не checked the list of names to see if anybody had been left out. — Он проверил список имен, чтобы удостовериться, что никого не пропустили. Are you going to check up when the train is leaving? — Вы собираетесь проверить, когда отходит этот поезд? Their passports were checked by an immigration officer at the airport. — В аэропорту сотрудник иммиграционной службы проверил их паспорта. Check the building for structural damage. — Осмотрите здание и проверьте нет ли повреждений в его конструкции. Would you check the tyres for me? — He проверите ли вы шины моей машины? All written work should be checked over forspelling mistakes. — Все письменные работы надо проверить на наличие орфографических ошибок. The doctor checked for a pulse. — Врач пытался нащупать пульс./Врач проверил, есть ли пульс.

6. to look — рассматривать, заниматься: We can look at the problem from a different point of view. — Этот вопрос можно рассматривать с иной точки зреним./К этому вопросу можно подойти с другой точки зрсния./На этот вопрос можно посмотреть с другой точки зрения. I promise to look into the matter personally. — Я обещаю лично занятьем этим вопросом./Я обещаю лично рассмотреть этот вопрос.

7. to consider — рассматривать, учитывать: to consider smb's offer — рассмотреть чье-либо предложение; to consider the consequences — учесть возможные последствия The plan will be considered next week. — Этот план будет рассмотрен на будущей неделе.

8. to scrutinize — рассматривать, вглядываться (очень тщательно, пытаясь обнаружить недостатки, особенности, если это вхдит в должностные обязанности): This report should be scrutinized and mistakes, if any, reported to me. — Этот доклад надо тщательно просмотреть и доложить мне об ошибках, если они будут./Этот доклад надо тщательно изучить и доложить мне об ошибках, допущенных в нем. It is the duty of the Treasure secretary to scrutinize every aspect of government spendings. — В обязанности государственного казначея входит тщательная проверка всех правительственных расходов. The policeman scrutinized our faces with a suspicious eye. — Полицейский с подозрением вглядывался в наши лица.

9. to look at/to have/to take a look at — рассматривать, изучать, просматривать ( что-либо) (особенно идеи, планы для того, чтобы принять решение о дальнейших действиях; более разговорное, чем предыдущие глаголы; предполагает меньшую глубину и серьезность рассмотрения по сравнению с ними): We need to look very carefully at ways of improving our efficiency. — Нам надо тщательно рассмотреть пути дальнейшего повышения эффективности нашей работы. The bank is looking at a number of investment opportunities. — Банк рассматривает ряд возможных инвестиций. I think we should have a look at the whole issue of women's rights. — Я считаю, что нам мало рассмотреть всю проблему о правах женщин. Let's take a close look at the system of communication. — Давайте более подробно рассмотрим всю систему средств связи.